Інтерв’ю Володимира Підкіпняка

Соснівський «Рочин» посів минулого сезону друге місце в Групі 2 на першому етапі та дістався до півфіналу Чемпіонату ААФУ, де поступився лише майбутньому чемпіону – миколаївській «Вікторії». Такий успішний виступ одного із провідних аматорських колективів Західної України – не лише свідчення вдало проведеного турніру, а й велика заявка на майбутнє. Тож тепер перед новим сезоном ми поспілкувалися із головним тренером одного із фаворитів чемпіонату 2018/2019. Володимир Підкіпняк розповів про роботу в міжсезоння, зміни в колективі та завдання на наступний чемпіонат.

– Володимире Ярославовичу, як відпочивали після виснажливого минулого сезону та як готуєтеся до нового?

– Уже 7 липня зібралися на витягувальний збір. Після літньої перерви пішла робота, яка триває по суті й донині. Під час міжсезоння провели чотири контрольних матчі, чим виконали свій план:

  • «Карпати» U-21 – 1:0 (м’яч забив Кашуба);
  • ФК «Львів» U-19 – 1:0 (потенційний новачок);
  • «Волинь» U-19 – 3:2 (Домальчук двічі, Болкіт);
  • «Юність» (Верхня Білка) – 2:1 (Болкіт, Богданов).

– Наскільки зміниться склад «Рочина» цього літа?

– Нашу команду покинули четверо гравців. Нападник Кохман, який закривав позицію центрхава, перейшов у ФК «Калуш», що дебютує в Другій лізі. Оборонець Дмитрух поповнив команду «Юність» – учасника обласних змагань Львівщини, який минулого сезону також брав участь в Кубку України серед аматорів. Також покинули нашу команду Данилюк та Ліщук.

Стосовно посилення, то до 14 гравців, які є у нашому розпорядженні додамо ще кількох. Наразі позитивне враження справили півзахисники Юрій Мартиняк (2001 р.н., УФК Львів), Сергій Мельник («Скала» Стрий), Назарій Муха («Волинь» Луцьк), а також нападник Максим Самойлич (ФК «Ковель»). З ними маємо намір співпрацювати й надалі, але не обмежуємо цим свою селекцію – до початку сезону розглянемо кандидатури на ще 1-2 позиції.

– Статус півфіналіста Чемпіонату ААФУ зобов’язує запитати про завдання «Рочина» на прийдешній сезон…

– Не буду приховувати, наш клуб прагне зростати. Але у нас до цієї справи ставляться системно, по-господарськи. Цього літа ми не пішли в Другу лігу, але наступного року все-таки прагнемо здобути професіональний статус. За цей час плануємо не лише зберегти, а й посилити наш склад. Додати гравців, спроможних виступати на вищому рівні. Добре попрацювати цього сезону, аби створити підґрунтя для плавного підвищення у класі.

– Де саме виступатимете?

– Окрім всеукраїнських змагань, розглядаємо ще й участь у Кубку Львівської області. Вважаю, хороший турнір, який допоможе в змагальному середовищі перевірити свої сили й поборотися за трофей. Хочемо, щоб наші гравці прогресували – для цього їм потрібна гарна ігрова практика.

– Досвід останнього десятиліття показує, що для прогресу клуб потрібне вдосконалення не лише складу та ігрових схем, а й клубної інфраструктури. Що робиться з цієї точки зору у «Рочині»?

– Ми обговорювали цю тему з президентом. Добре, що маємо іще рік на підготовку. І чудово, що у нашому розпорядженні, по суті, два стадіони. Червоноградський уже зараз відповідає вимогам Другої ліги в загальних рисах, а соснівський отримав певні зауваження, хоча щодо стану газону та роздягалень він також може претендувати на всеукраїнський рівень.

Звісно, для міцного фундаменту футбольного клубу потрібно чимало зробити. Ми вже налагодили співпрацю з дитячо-юнацькою футбольною школою. Тримаємо в думці роботу над власною клубною базою. Покладаємо сподівання на цей рік і щодо накриття трибун червоноградського стадіону для зручності вболівальників, і на те, щоб отримати власний автобус.

Дійсно, ці господарські питання йдуть поруч із ігровими і серед них немає пріоритетних та другорядних. Тому, повторюся, ми постараємося використати цей рік дуже ефективно, щоб до Другої ліги підійти у всеозброєнні.

– У зв’язку із цим, уточнення: чи правда, що був цього літа варіант замінити у Другій лізі стрийську «Скалу»?

– Так, це правда. Переговори велися, однак у підсумку ми вирішили не втрачати свою назву й місце проведення домашніх матчів. Задля того, щоб замінити один клуб іншим, треба було у назві зберігати ім’я «Скала», а то й проводити матчі в іншому місті. До того ж, були свої нюанси щодо складу, підбору гравців. Словом, варіант був цікавим і серйозно обговорювався, але «Рочин» (Соснівка) продовжив свій плановий розвиток та буде вирішувати свої власні завдання.

ААФУ