Історія

Футбольна команда Соснівки заявилася на початку шістдесятих років. В чемпіонаті області соснівські футболісти дебютували 1966 року. Міським футболом Соснівки опікувалась шахта №9, деякий час шахта №8. Зоряний час соснівського футболу припадає на початок двохтисячних років, коли команда два рази підряд перемагала в чемпіонаті області. В 1999 році стала володарем кубка Львівщини. Найбільше досягнення «Гірника» – володар кубка України серед аматорів в 2015 року!

Назви команд, які представляли Соснівку:

1964-1990 роки – «Шахтар».

1991-1993 роки – «Рочин».

1993-1995 роки – «Шахта № 8».

1996-2002 роки – «Рочин».

2001-2004 роки – «Надія».

2005-2007 роки – «Захід».

З 2006 року – «Гірник».

Успіхи та досягнення

1982 рік півфіналіст кубка України серед аматорів на приз «Спортивної газети».

1985 рік переможець першої ліги.

1993/94 роки срібний призер чемпіонату Львівщини.

1998/99 роки срібний призер чемпіонату Львівщини.

1999 рік володар кубка Львівщини.

2000 рік чемпіон Львівщини.

2001 рік чемпіон Львівщини.

2001 рік «Надія» срібний призер чемпіонату Сокальщини.

2002 рік бронзовий призер чемпіонату Львівщини.

2003 рік «Надія» чемпіон Сокальщини серед юнацьких складів.

2003 рік «Надія» чемпіон Сокальщини.

2005 рік третє місце в першості Львівщини в другій лізі.

2006 рік перше місце в першості Львівщини в другій лізі.

2011 рік перше місце в першості Львівщини в першій лізі.

2013 рік володар кубка Львівщини серед юнацьких команд.

2013 рік бронзовий призер чемпіонату Львівщини.

2014 рік срібний призер чемпіонату Львівщини.

2014 рік володар кубка «Робітничої газети».

2014 рік фіналіст кубка Львівщини «Рух» Винники – «Гірник» Соснівка 3:0.

2015 рік володар кубка Львівщини ім. Карло Мікльоша.

2016 рік – срібний призер чемпіонату Львівщини.

Вперше команда з Соснівки заявилася на обласну арену в 1966 році. Склад команди виглядав так: воротарі – Ю. Беспалов, Я. Ковалко, захисники – В. Стончанський, А. Кюкалов, Я. Чепель, П. Щадрін, В. Гусак, півзахисники – Я. Бондаренко, Я. Маїк, В. Карпенко, Р. Манція, С. Паращук, нападники – А. Шкурінський, В. Гресько, В Райко, А. Бедпінський, П. Коцюх, тренер – Я. Хрустальов. Основними суперниками соснівської команди на той час були команди із Перемишлян, Рави-Руської, Жовкви, Нового Роздолу, Львова («Сокіл»). В дебютному для себе сезоні соснівчани грали у другій обласній лізі, зумівши вийти з групи у фінальну пульку, у яку, крім Соснівки, вийшли команди Старого Самбора, Нового Роздолу. У підсумку Соснівка посіла третє місце. І така ситуація повторювалася з року в рік і в подальшому: Соснівка виходила в фінальну пульку, але жодного разу не ставала першою, бо перше місце зобов’язувало би команду грати команду у класі «Б», а шахта не змогла би профінансувати виступи в чемпіонаті України. Крім того, згідно існуючої тоді комуністичної системи, існував так званий табель про ранги. Так як Соснівка тривалий час адміністративно підпорядковувалася Червонограду, то і у футболі перевага надавалася червоноградській команді. І лише з демократизацією суспільних процесів Соснівка отримала право підвищитися у класі.

З 1968 по 1975 роки в команді почали грати чимало знаних на той час футболістів: Це майстри спорту В. Іванюк («Карпати» Львів), Е, Ролінський, Ю. Волков (обидва СКА Львів), В Апостолов, Р. Криштоф, В. Степанюк, К. Нестеров… В 1969 соснівські футболісти досягли подвійного успіху – виграли кубок Львівської області і посіли друге місце в чемпіонаті області. У той час в Червонограді також створили сильну команду, яка здобула право виступати у класі «Б». Тоді з Соснівки в Червоноград перейшли Я. Бондаренко, А. Шкурінський, В. Апостолов, Р. Кшиштоф. Проте команда не розпалася і продовжувала виступати на обласній арені, посідаючи високі місця. Команду тренували в ці роки Хрустальов, Самборський, Машута, Єнкало…

В 1972 році «Шахтар» (Соснівка) брав участь в обласному кубку «Золота Осінь». У півфіналі цих змагань у Львові соснівчани зустрічалися з командою заводу автонавантажувачів «Торпедо». Основний час закінчився гри закінчився нічиєю. Отже, долю путівки у фінал довелося вирішити у серії після матчевих пенальті. За рахунку 4:4 соснівчанин Ярослав Маїк забив пенальті, а воротар «Шахтаря» Ярослав Ковалко відбив одинадцятиметровий, зберігши таким чином рахунок 5:4 на користь своєї команди в серії пенальті.

Фінал кубка «Золота Осінь» проходив в Соснівці. Наша команда зустрічалася з «Львівсільмашем». 80 хвилин на полі точилася запекла боротьба. Лише в останні 10 хвилин гри львівським футболістам вдалося забити два голи в ворота соснівчан.

В 1982 році «Шахтар» (Соснівка) дебютував у кубку центральної ради ДСТ “Авангард” на приз «Спортивної газети», дійшовши до чвертьфіналу. А в 1983 році «Шахтар» дійшов аж до півфіналу цього кубка. В 1/16 фіналу «Шахтар» розгромив з рахунком 3:0 «Комбайнобудівник» (Тернопіль), голи забили: Олег Гульгун – два, Володимир Засько. В 1/8 фіналу був подоланий чернівецький «Схід» (Ігор Комарницький – два, Петро Теленько, Сергій Кутуєв). В 1/4 фіналу був переможений «Цементник» (Камянець-Подільський). Переможний гол в цій грі забив Володимир Курівчак. В півфіналі Соснівка зустрічалася з іменитим на той час луцьким «Приладом». Варто відзначити, що ворота «Приладу» тоді захищав Михайло Бурч, який потім досить довго виступав в професійних клубах України. В дебюті цього півфінального двобою сильно пробив Володимир Курівчак, Михайло Бурч зумів відбити цей удар, але першим на добиванні був наш гравець Мирон Саган, який відкрив рахунок у грі. Проте, на жаль, вже в наступній атаці лучани зрівняли рахунок. Нічийний рахунок 1:1 протримався до кінця гри. В серії після матчевих пенальті щасливішими виявилися гравці «Приладу», які і вийшли у фінал. До речі, у фіналі, обігравши Одеський завод ім. Жовтневої революції, «Прилад» здобув кубок  ДСТ “Авангард”

1985 року, вперше вигравши чемпіонат області серед команд другої ліги, «Шахтар» отримав право в 1986 році дебютувати серед кращих команд області. Провівши два невдалих сезони в першій лізі, соснівчани знову повернулися до другої ліги.

В сезоні 1992/1993 років соснівська команда була друга у вищій обласній лізі в загальнокомандному заліку, який тоді був популярним, на другому місці, лиш очком поступившись Миколаєву. Основний склад посів четверте місце, юнацький – друге. В ці рокии в складі команди виступали Харчук, Яниш, Гавалко, Гульгун, Замощак, Лис, Олег Лехів, Ігор Лехів…

В сезоні 1993/1994 роках соснівчани в загальнокомандному заліку були п’ятими, дорослі – другими. Команду тренував в цей період Михайло Хавриляк. Варто відзначити, що Гульгун, Замощак, Яниш, Лехів в 1993 році допомагали сокальському «Хіміку» у кубку України у грі проти стрийської «Скали».

В середині дев’яностих минулого століття на провідних ролях в команді були Сироїд, Запісоцький, Гура, Смолинці, Баландюх, Шеремета, Ревега.

В 1999 році «Рочин», перемігши у фіналі на львівському стадіоні «Україна» команду «Колос» (Городок), виграв Кубок Львівщини. Це була справді кубкова гра з неабиякою інтригою. Програючи з рахунком 0:2 по ходу гри, соснівчани таки вирвали перемогу в додатковий час з рахунком 3:2! Героєм цієї гри став Владіміров, який забив два голи! Ще один гол в активі Олега Смолинця. Володарями кубка стали: Петро Сироїд, Василь Владіміров, Василь Гавалко, Андрій Гандзюк, Вячеслав Гура, Олег Драган, Василь Запісоцький, Михайло Іванкевич, Петро Костюк, Володимир Курівчак, Олег Лехів, Василь Лящук, Володимир Мигаль, Андрій Петричкович, Володимир Підкіпняк, Віталій Пилипів, Володимир Ревега, Ігор Смолинець, Олег Смолинець! Президент клубу – Володимир Малиновський, Головний тренер – Михайло Хавриляк.

Особливих успіхів команда з Соснівки досягла у 2000 і 2001 роках, коли двічі підряд ставала чемпіоном області. Чемпіонами 2000 року стали: Петро Сироїд, Сергій Ніколайчук, Володимир Ревега, Петро Костюк, Вячеслав Гура, Павло Пилипчук, Володимир Підкіпняк, Олег Драган, Олег Лехів, Михайло Іванкевич, Ігор Смолинець, Олег Смолинець, Андрій Гандзюк, Василь Лящук, Володимир Лакомський, Ігор Мусій, Василь Владіміров, Тарас Кравець, Андрій Панчук, Роман Личак. Президент – Павло Пилипчук, Віце-президент – Володимир Малиновський, Головний тренер – Михайло Хавриляк, Тренери – Василь Гавалко, володимир Курівчак, Лікар – Іван Балан. За юнацький склад тоді виступали: Сергій Ніколайчук, Степан Чоп, Андрій Свистун, Віктор Скрипниченко, Андрій Лопатинський, Микола Арсланов, Едуард Патрищук, Андрій Домашевич, Павло Баженов, Олександр Махинька, Сергій Кунта, Віталій Олеськів, Дмитро Барабаш, Микола Олексюк, Анатолій Карпів, Іван Підкіпняк, Іван Ашарін, Юрій Патращук, Микола Ніконов.

Чемпіонами 2001 року стали: Чемпіонами 2000 року стали: Петро Сироїд, Сергій Ніколайчук, Володимир Ревега, Петро Костюк, Вячеслав Гура, Павло Пилипчук, Володимир Підкіпняк, Олег Драган, Олег Лехів, Михайло Іванкевич, Ігор Смолинець, Олег Смолинець, Андрій Гандзюк, Василь Лящук, Володимир Лакомський, Ігор Мусій, Василь Владіміров, Тарас Кравець, Олег Пштир, Іван Мацюра, Андрій Грінер, Андрій Дзюрик. Тренер – Михайло Хавриляк.

В 2003 році після досить успішних сезонів відбулося об’єднання двох шахтарських команд – соснівського «Рочина» та червоноградського «Шахтаря». Поступове відродження команди в Сосонівці почалось з участі команди в чемпіонаті Сокальщини. Команда носила назву «Надія». Серед чотирьох команд, які у фінальній частині виборювали звання найсильнішої команди Сокальського району, були і футболісти команди «Надія». Вони й стали найсильнішими, перемігши у всіх зустрічах.

В 2005-2007 роках досить вдало в чемпіонаті області серед команд першої ліги виступає юнацький склад соснівської команди, яка в цей період носила назви «Надія» та «Гірник». Юнаки в ці роки були призерами обласних змагань. В юнацькому складі тоді виступали Сергій Вівсяний, Роман Пятков, Тарас Маркович, Роман Свирид, Володимир Тарас, Михайло Галятовський, Руслан Кіпень, Володимир Вольський, Виняр Дмитро, Антон Свирид, Олександр Бедлінський, Федотов Владислав, Олександр Павлішевський, Владика Василь, Русин Ігор, Тарас Юрій, Горощук Юрій, Меуш Віктор, Власюк, Олексій, Деревянкін Анатолій, Савчук Олег, Бусько Микола, Щербань Леонід, Кочегаров Павло.

Досить непогано виступав і дорослий склад, який був серед лідерів підгрупи. За дорослих тоді виступали: Гузар Євген, Смілка Володимир, Рафальчук Віктор, Кіпень Віталій, Кучма Володимир, Демчина Василь, Гура Вячеслав, Маркусь Андрій, Іванкевич Михайло, Ревега Володимир, Ділай Андрій, Малицький Микола, Дикий Руслан, Смолинець Ігор, Данилюк Володимир, Владіміров Василь, Іванець Богдан, Пруниця Віктор, Маркусь Володимир, Дмитрів Володимир та інші. Тренером «Гірника» в той період був Василь Гавалко.

В 2009 році соснівчани стартували у найвищому дивізіоні чемпіонату області – прем’єр-лізі. Дорослий склад команди був сформований з місцевих виконавців. Участь команди у прем’єр-лізі була під питанням, але було таки вирішено грати у найсильнішій лізі для того, щоб соснівська молодь набиралася досвіду та майстерності. Щоб в майбутньому на рівних боротися з командами прем’єр-ліги, соснівчанам потрібно було зазнати чимало поразок. Перемоги приходять не зразу. Варто відзначити, що на ігри соснівчан приходило чимало уболівальників. Люди підтримували команду навіть тоді, коли вона не показували високих результатів. «Гірник» в 2009 році посів передостаннє місце, але заклав фундамент для майбутніх перемог. Головними «бійцями» в цьому сезоні були Ігор та Олег Смолянці, Ігор Береза, Микола Малицький, Віктор Рафальчук, Едуард Патращук, Андрій Лозиняк… Тренував команду Василь Гавалко.

В 2010 році соснівська команда вирішила виступати у вищій лізі обласних змагань. Це другий дивізіон за рангом Львівщини. Як розповів головний тренер соснівчан Василь Гавалко газеті «Футбол Простір» напередодні сезону 2010 року, команда в цьому році не змогла пройти повноцінні передсезонні збори, оскільки переважна більшість гравців команди – це були студенти. Крім того, він зазначив, що в порівнянні з 2009 роком, власне, склад команди оновився на 70 відсотків, ставку було зроблено на місцевих молодих виконавців, давши їм можливість «обкататися» в дорослому футболі. Вважалося, що хлопці 1988-1990 років народження, які свого часу були чемпіонами області серед юнацьких складів, вже були готовими виходити на провідні ролі в дорослому складі! Надії були покладені і на так званих ветеранів команди – братів Смолинців, Ігоря Березу, Едуарда Паращука…

Стартували соснівчани досить вдало з перемоги у Яворові – 2:1. Відзначилися Федотов та Рафальчук. Потім була перемога над командою з Буська 4:2. Після першого кола дорослий склад перебував на шостому місці, юнаки – девятому. В другому колі гра не заладилася в дорослої команди. Це порвязано, мабуть з цілим рядом об’єктивних суб’єктивних причин. Як результат, у підсумковій таблиці вищої ліги чемпіонату Львівської області 2010 року дорослий склад посів 12 місце, а юнацький – шосте. Але це було, мабуть, падіння перед майбутніми успіхами команди. В цьому році в складі «Гірника» виступали місцеві вихованці футболу: Воротарі: Гузар Євген (1988 року народження), Смілка Володимир (1987). Захисники: Рафальчук Віктор (1983), Смолинець Олег (1977), Береза Ігор (1987), Маркович Тарас (1990), Галятовський Михайло (1990), Коропіта Роман (1990). Півзахисники: Смолинець Ігор (!975), Грабовський Андрій (1990), Паращук Едуард (1984), Ділай Андрій (1988), Федотов Володимир (1990), Гуменюк Тарас (1991), Лозиняк Андрій (1980). Нападники: Червоняк Сергій (1980), Малицький Микола (1981), Тарас Володимир (1990), Деревянкін Анатолій (1990), Андрєєв Артем (1988).

Старт сезону 2014 року виявився досить вдалим для соснівчан. У першій домашній грі «Гірник» впевнено переміг одного з конкурентів за призові міся – СКК «Деммня». Двічі в цій грі відзначився новий гравець «Гірника» Олександр Яремчук. Варто відзначити, що в цій грі, можна сказати, сталася ще одна історична подія – гравець «Гірника» Роман Кондюх став першим, хто провів в премєр-лізі Львівщини 100 матчів. А 18 травня відбувся один з головних матчів сезону – винниківський «Рух» приймав «Гірник». Вже на шостій хвилині андрій Дева влучним ударом вивів Соснівку вперед. Проте вже через три хвилини Олег Шептицький з «Руху» зрівняв рахунок. За такого рахунку команди пішли на перерву. Слід взяти до уваги, що у перерві, мабуть, настанови гравцям «Руху» давав славетний тренер Мирон Маркевич. Адже навіть телебачення зафіксувало момент, коли Мирон Маркевич після перерви виходив з роздягальні «Руху». Настанови іменитого тренера, напевно, дали свій ефект, бо вже на 49 хвилині той же Олег Шептицький зробив рахуноу 2:1 на користь «Руху». Проте у «Гірника» є свій тренер – не такий іменитий, але розумний та перспективний. Завдяки Володимиру Підкіпняку, який в цьому матчі підібрав вірну тактичну схему, на 78 хвилині Олексій Найдишак зрівняв рахунок – 2:2. Здавалося, що з таким результатом і закінчиться гра. Але соснівчани не зупинилися на досягнутому. За хвилину до закінчення основного часу гри Іван Данилюк приносить неймовірну перемогу над «Рухом» – чемпіоном області! Цю гру можна назвати: «Як Підкіпняк Маркевича переграв». Ця перемога дала змогу соснівчанам до останнього туру боротися за золоті нагороди. Також вдало наші хлопці виступили і у Кубку Львівщини-2014, дійшовши до фіналу.

У фіналі Кубка «Гірник» зійшовся з своїм надпринциповим суперником – винниківським «Рухом». В суботу, 27 вересня, на львівському сдадіоні СКА арбітр Юрій Можаровський дав стартовий свисток цього важливого поєдинку. Десь до 20 хвилини першого тайму на полі точилася приблизно рівна гра, яка проходила переважно між двома штрафними майданчиками. А далі «рухівці» стали гостріше діяти поблизу воріт “Гірника”. Після розіграшу кутового найвправнішим виявився Олег Шептицький, який після того, як Андрій Гурський ударом головою влучив у штангу, добив м’яча у ворота. Соснівчани у відповідь стрімку атаку провели, але після прострільної передачі з правого флангу Андрію Деві не вдалося дотягнутися до мяча. В другому таймі був ще один гол у виконанні Олега Шептицько та пенальті, призначене Юрієм Можаровським, яке реалізував Деревльов. Отже, 3:0 – рахунок не по грі, але Кубок таки здобули Винники.Після закінчення гри заступники голови Федерації футболу Львівської області Ростислав Заремба та Степан Понайда вручили гравцям Винників та Соснівки заслужені нагороди.

Проте ця кубкова гра не була останньою в цьому році. 9 листопада ці ж команди зійшлися у вирішальному двобої за золоті медалі у Соснівці. «Гірнику» для здобуття золотих медалей потрібна була лише перемога. І Соснівка була близька до цього, адже до 85 хвилини перемогала 2:1. Два голи на рахунку Віталія Кашуби. Але це був справді детективний матч, адже він був перерваний на десять хвилин через субєктивні хвилини, які не залежали від футболістів… Ця «перерва» пішла на користь «Руху». За декілька хвилин до закінчення матчу стався, мабуть, найспірніший момент із призначенням штрафного в історії обласної премєр-ліги. Арбітр матчу Віктор Кравченко призначив штрафний удар в сторону воріт «Гірника». Соснівчани сперечалися довго стосовного цього штрафного, неначе передчували біду… Але суддя рішення не змінив. Гравець «Руху» Андрій Кікоть забив гол з цього штрафного і приніс Винникам золоті медалі. Ось така драматургічна розвязка чемпіонату сталася у 2014 році. Але ця прикрість, безумовно, стала поштовхом до подальших успіхів команди вже в 2015 році.

В 2015 році «Гірник» стартував з перемоги у кубку Мікльоша, фінальний матч проходив на львівському стадіоні СКА. Цей  турнір був приурочений до сотої річниці Карла Мікльоша, одного з кращих футболістів Галичини 30-50 років минулого століття, судді та успішного функціонера. Учасники змагань спершу боролись у групах, після чого переможці в очних протистояннях довели справу до фіналу.

У першому таймі фінальної гри, в якій зустрічалися «Гірник» (Соснівка) та  ФСК “МУроване”, три результативних удари гравця «Гірника» Андрія Деви спокійно можна заносити до футбольних підручників. До речі, володар кубка СРСР Ростислав Поточняк порівняв ці голи за стилем із голами відомого голландського нападника ван Персі. На думку інших ветеранів львівського футболу, які були присутні на фінальній грі, такий форвард і у львівських «Карпатах» знайшов би себе. У другому таймі гольову естафету від Андрія перейняв Іван Семиряк, який зі свіжими силами забив у ворота «Мурованого» ще два м’ячі, які не поступалися голам Деви у видовищності.

Нагородження проводили ветерани львівського футболу, а також відомий український тренер Мирон Маркевич.

27 червня 2015. 17:00. Львів, стадіон СКА.

«Гірник» (Соснівка) – ФСК «Муроване» 5:0 (3:0)

«Гірник»: Коваленко Андрій (Щур Максим 71), Чоба Василь, Лящук Василь, Райша Назар, Кондюх Роман, Богданов Микола, Біловус Віталій (Буй Назар 61), Кашуба Віталій, Кузьміч Роман (Семиряк Іван 56), Буй Микола, Дева Андрій (Данилюк Іван 64). Тренер – Підкіпняк Володимир.

Голи: Дева (3, 31, 43), Семиряк (56, 90+1).

Після сезону 2014 року «Гірник» прагнув реваншу в чемпіонаті області серед команд прем’єр-ліги. Команда з перших турів перебувала серед лідерів. Перше коло видалось досить вдалим для «гірників». Ключовою грою першого кола, безумовно, стала домашня гра соснівчан з принциповим суперником – винниківським «Рухом», в складі якого виступав Олександр Алієв – зірка українського футболу. Проте, на щастя, «Гірник» впевнено переміг в цій грі, продемонструвавши досить змістовний футбол.

В другому колі «Гірник» зазнав значних кадрових втрат. Мучак Іван та Портянко Олександр перейшли у тернопільську «Ниву», а Біловус Віталій і Чоба Василь – у «Демню». Крім того, зазнав травми Роман Кузьмич, який вибув із складу майже до кінця сезону. Тому головному тренеру Володимиру Підкіпняку довелося шукати в інших командах заміну цим гравцям. Молоді хлопці, що прийшли в «Гірник» в другому колі, без проблем влилися в команду.Доля нагород для «Гірника» вирішувалася у Бориничах. В разі перемоги «Гірник» міг претендувати навіть на золоті медалі, але прикра поразка від команди «Бори» відкинула у підсумку соснівчан на четверте місце. Мабуть, команда вартувала в цьому сезоні вищого місця в чемпіонаті, але важко було боротися з обмеженим складом гравців на два фронти, адже паралельно «Гірник» виступав ще й аматорському кубку Украіни.

Свій відносно невдалий виступ в чемпіонаті «Гірник» повною мірою компенсував виступом у кубку Украіни серед аматорів. На першому етапі змагань соснівчани здолали команду «Агро» (Синьків, Тернопільська обл.), в наступній стадіі була переможена «Демня» з Львівщини – 1:0, 1:0, в чвертьфіналі суперником соснівчан був футбольний клуб «Вінниця», але соснівчани здолали навіть і команду з обласного центру – 1:0 на виїзді, а в Соснівку «Вінниця» не приіхала. У півфіналі жереб звів «Гірник» з командою з села Волока, що на Буковині. Проте й півфінальні ігри виявилися вдалими для команди з Соснівки. Таким чином соснівчани отримали право зіграти у фінальних матчах аматорського кубка Украіни з командою «Балкани» (Зоря, Одеська обл.), в складі якої виступає чимало досвідчених гравці, які грали в таких командах як, наприклад, «Шахтар» (Донецьк), «Чорноморець» (Одеса), «Дніпро» (Дніпропетровськ)…
Справжнє футбольне свято завітало у неділю, 1 листопада, у Соснівку. Цього дня за гарної сонячної погоди на місцевому стадіоні представник Львівщини команда «Гірник» зустрілася у першому фінальному матчі Кубка України серед аматорів із командою «Балкани» (Зоря) з Одещини – чинним чемпіоном України серед аматорів. Матч викликав великий уболівальницький інтерес і пройшов у видовищній безкомпромісній боротьбі. Більше аргументів на свою користь мали на полі соснівчани, які у підсумку здобули важливу перемогу з рахунком 2:1. На початку гри суперники обмінялися забитими голами, причому гості зробили це, реалізувавши пенальті. А у другому таймі «Гірник» все ж схилив шальки терезів на свою сторону.

Кубок України серед аматорів. Фінал. Перший матч

«Гірник» (Соснівка) – «Балкани» (Зоря) – 2:1

1 листопада. Соснівка. Стадіон «Гірник»

«Гірник»: Щур, Домальчук, Підкіпняк, Райша, Кондюх, Мацюра (Дева, 46), Сас (Ільїн, 46), Семиряк, Данилюк, Кашуба, М. Буй.

Голи: Кашуба (6), Данилюк (73) – Златов (9).

Результативним видався дебют матчу – до 10 хвилини рахунок вже став 1:1. Спершу мети досягнув удар низом зі середньої відстані у виконанні гравця команди Соснівки Віталія Кашуби. Та зовсім скоро, під час однієї з атак у відповідь, у карному майданчику господарів поля м’яч влучив у руку захиснику «Гірника», за що арбітр призначив пенальті. Гравець «Балканів» Вадим Златов чітко реалізував стандарт, перегравши голкіпера.

Пропустивши гол, представники Львівщини не знітилися і провели ще кілька перспективних атак. Під час однієї з них мав місце удар по воротах із меж карного майданчика, та м’яч пролетів повз ворота. Дещо пізніше Микола Буй у карному майданчику справа не зумів переграти воротаря, влучивши м’ячем у нього.
Загроза протилежним воротам виникла після перехоплення гравцем «Балканів» м’яча біля лінії карного майданчика – пройшов удар, але дещо неточний. Все ж у цей проміжок часу частіше атакували соснівчани. Запам’ятався зокрема епізод, у якому Назар Райша подав кутовий справа, невдовзі м’яч повернувся до нього, він пробив – сильно, але невлучно.
Під завісу першого тайму пожвавішали гості. Спочатку, в одній з атак, справа дійшла до штрафного удару, та після навісу боротьбу за м’яч виграв захисник «Гірника». А потім, після переведення м’яча з центральної частини вправо, гравець команди Зорі пробив непогано, але у дальній кут воріт все ж не влучив.
Після перерви обидві команди додали у швидкості, як наслідок, небезпечні атаки почастішали і роботи в обох голкіперів побільшало. Варто відзначити воротаря «Гірника» Максима Щура, який продемонстрував високу майстерність і надійність. Ще частіше вступати у боротьбу доводилося воротарю «Балканів» Олексію Паламарчуку. В одному з епізодів він перевів на кутовий м’яч після удару Миколи Буя з меж карного майданчика. А загрозу воротам соснівчан ніс удар із району лінії карного майданчика, проте його було заблоковано.
Нічийний рахунок зберігався досить тривалий проміжок часу, та у другій половині другого тайму, після подачі з кута поля, результативного удару головою з близької відстані у кут воріт завдав соснівчанин Іван Данилюк. Таким чином, «Гірник» вдруге у матчі вийшов уперед.

Під завісу другого тайму суперники вкотре обмінялися непоганими ударами. Проте ані удар гравця команди гостей низом у кут воріт, ані удар Андрія Деви зі середньої відстані результативними не стали – м’яч щоразу забирали голкіпери. Зрештою матч так і завершився – з мінімальною різницею в рахунку на користь господарів поля. Проте все вирішувалося у матчі-відповіді.

Мешканці села Зоря, в якому проживають в основному болгари, досить гостинно зустріли соснівчан. Але, звичайно, гостинності на футбольному полі вже не могло бути. Футболістам «Балкан» потрібно було забивати гол. Гра проходила у напруженій боротьбі, у фіналі ніхто не хотів поступатися. Дива воротарськоі реакціі творив голкіпер «Гірника» капітан команди Анатолій Коваленко. Граючий тренер соснівчан Володимир Підкіпняк досить грамотно з тактичноі точки зору побудував гру команди. Кожен гравець ретельно виконував тренерську установку Досить палко підтримували «Гірник» більше двадцяти уболівальників, які прибули разом з командою на цю гру. В середині другого тайму «Гірник» залишився в десятьох, адже один з гравців отримав червону картку. Останні хвилини гри, мабуть, були самими напруженими в історіі команди. Але «Гірник» таки зберіг рахунок 0:0, пермігши таким чином за сумою двох матчів чемпіона Украіни серед аматорів команду «Балкани»! Гравці вистояли, бо були в цей день єдиною КОМАНДОЮ, вистояли, бо змагалися за свій рідний шахтарський край!

Завдяки президенту клубу Ігорю Смолинцю, який вкладає в свою рідну команду не лише кошти, але й і душу, вдалося створити досить сильну команду, яка здобуло Кубок Украіни! А головний тренер команди Володимир Підкіпняк гармонійно поєднав в команді досвід і молодість.

Володарями Кубка Украіни серед аматорів стали: Анатолій Коваленко, Максим Щур, Назар Райша, Роман Кондюх, Остап Сас, Олег Домальчук, Олег Яценко, Святослав Гатин-Лозинський, Іван Семиряк Олег Смолинець, Микола Богданов, Назар Буй, Микола Буй, Василь Лящук, Віталій Ільїн, Іван Мацюра, Віталій Кашуба, Роман Кузьмич, Іван Данилюк, Андрій Дева, головний тренер – Володимир Підкіпняк, президент клубу – Ігор Смолинець, віце-президенти – Олег Гульгун, Степан Винник, начальник команди – Василь Гавалко, лікар команди – Євген Ковалевич, адміністратори – Ігор Чмир, Юрій Дорош.

20 листопада в Народному домі Соснівки відбулися урочистості щодо вшанування володаря кубка Украіни серед аматорів – команди «Гірник» (Соснівка).

Спочатку були нагороджені за успіхи у змаганнях дитячі та ветеранські команди Соснівки. Після цього голова федераціі футболу Львівськоі області Ярослав Грисьо вручив медалі та кубок Украіни серед аматорів безпосереднім винуватцям дійства – гравцям, тренерам, керівникам «Гірника». Ярослав Грисьо зазначив у своєму виступі, що «Гірником» може гордитися не лише Соснівка, але й і уся Львівщина, відзначивши самобутність цієї команди. Крім того, Ярослав Грисьо вручив приз кращого тренера Львівщини 2015 року головному тренеру «Гірника» Володимиру Підкіпняку. ФК «Гірник» відзначив подяками багатьох людей, які тією чи іншою мірою були причетними до цієї перемоги.

Багато теплих слів пролунало цього вечора пролунало на адресу команди від посадовців, уболівальників, ветеранів соснівського футболу… Відзначали президента клубу Ігоря Смолинця, який дуже багато робить для команди, головного тренера Володимира Підкіпняка, завдяки тренерському таланту якого вдялося в команді гармонійно моєднати молодість і досвід…

Варто відзначити і концертну програму цього святкового вечора. Особливо вразило усіх те, що гравець команди Святослав Гатин-Лозинський, досить професійно виконавши українську пісню, довів, що гравці «Гірника» не лише добре грають футбол, але й мелодійно співають!

2016 рік був знаменним тим для команди з Соснівки, що соснівчани взяли участь у Кубку України серед професіоналів. На жаль, вже на попередньому етапі жереб звів «Гірник» з сильним винниківським «Рухом», якому соснівчани поступилися, принивши участь у Кубку. Крім того, соснівська команда стартувала в Аматорській лізі України. Відразу «Гірник» опинився в лідерах Групи «1» цього турніру. Що стосується чемпіонату області, то «Гірник» опинився за крок від чемпіонства – здобув срібні медалі.